ХОВРАХ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ
Таксономічна характеристика: Один з 19 видів роду; один з 3 видів роду у фауні України, представлений номінативним підвидом.
Статус: I категорія.
Поширення: Закарпатська та Чернівецька області. Ареал охоплює також Зх. Європу, Малу Азію, частково Зх. Азію, вид зареєстровано у Вірменії та Молдові.
Місця перебування: Вигони, балки, схили кряжів, каньйони річок, пасовища, пришляхові кювети, старі дамби та ін.
Чисельність: Низька. У 50-х рр. 20 ст. чисельність виду у межиріччі Дністер - Прут була високою (на 1 га припадало 30 - 35 нір), звірків добували заради хутра. У 1987 р. на цій території на 1 га знаходили 1-2 нори. Вздовж річок Тиси та Латориці на 1 га водиться 25-30 особин.
Причини зміни чисельності: Неконтрольований промисел і загибель тварин від отрутохімікатів, деградація місць перебування, витіснення конкурентним, екологічно більш витривалим видом - ховрахом крапчастим.
Особливості біології: Активний з кін. березня до поч. жовтня. У пд. частині ареалу впадає у літнє теплове заціпеніння (серпень - вересень), яке переходить у зимову сплячку. Живе в норах, які влаштовує горизонтально у малопотужному шарі ґрунту, гніздові камери розміщує у скельному ґрунті, зокрема серед брил пісковиків, іноді використовує нори сліпаків. Живиться переважно рослинами (культурні злаки, молоде листя цукрових буряків), а також комахами і дрібними хребетними. Парується в кін. березня. Самка раз на рік (квітень) народжує 4-6 малят.
Розмноження у неволі: Не спостерігалося.
Заходи охорони: Не здійснювалися. Доцільно створити резервати, зокрема у Хотинському р-ні Чернівецької області.