Таксономічна характеристика: Один з 6 видів роду; один з 2 видів роду у фауні України. З 5 підвидів мишівки степової в Україні живе 2 підвиди: S. s. nordmanni (на Пд.) і S. s. severtzovi (на Пн. Зх. і Сх.).
Статус: III категорія.
Поширення: Від сх. частини Тернопільської та Волинської областей до сх. кордону України, на Пн.- до степових ділянок Чернігівської обл., на Пд.- до Степового Криму, узбережжя Азовського та Чорного морів. Ареал простягається від степів Угорщини до Центр. Азії.
Місця перебування: Злаково-полинові та злаково-різнотравні степи, схили приозерних улоговин, прибережні очеретяні зарості озер, узлісся борів, березових кілків, на перелогових землях.
Чисельність: Даних немає. У цілинному піщаному лісостепу Кінбурнського п-ва (ділянка Волижин ліс Чорноморського біосферного заповідника) відносна чисельність виду від 0,5 до 5,2 особини на 100 пастко-діб.
Причини зміни чисельності: Господарська діяльність людини.
Особливості біології: Активна з настанням сутінок до світанку. Живе у покинутих іншими мишовидними гризунами норах. Впадає в зимову сплячку. Живиться насінням трав'янистих рослин і чагарників, а також комахами. Самка раз на рік (кін. травня - поч. липня) народжує 4-5 малят.
Розмноження у неволі: Даних немає.
Заходи охорони: Охороняється мишівка степова в Чорноморському біосферному заповіднику, Українському степовому та Луганському природних заповідниках. Доцільно створити заказники на цілинних степових ділянках і перелогових землях Херсонської, Запорізької та Донецької областей.