Таксономічна характеристика: Один з 10 видів роду; єдиний вид роду у фауні України.
Статус: II категорія.
Поширення: Головним чином у пд., центр, і сх. регіонах - Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Київській, Дніпропетровській, Черкаській, Чернігівській, Луганській, Харківській, Сумській та Донецькій областях, Криму. Ареал охоплює смугу від р. Інгулу (Причорноморська низовина) до передгір'їв Алтаю.
Місця перебування: Степові та сухостепові ландшафти, перелогові землі, солончакові приморські ділянки з твердим ґрунтом і розрідженим травостоєм, а також балки і береги річок. Останніми десятиліттями відбувається розселення виду в лісостепову зону (Чернігівська обл.), що спричинене зменшенням вологості грунту на великих площах цієї зони внаслідок інтенсивної меліорації, знищення старих лісів і наступної ксерифікації екосистем.
Чисельність: Невідома. Ймовірно, загальна кількість особин досягає кількох тисяч. У 1979 р. на правому березі Молочного лиману щільність місцями становила 2,8 звірка на 1 км маршруту, на лівому березі - від 1,2 до 4,3. Восени 1992 у Криму (околиці с. Цілинного Джанкойського р-ну) цей показник становив пересічно 0,55, а на окремих ділянках 1,6. У Черкаській обл. (заплава р. Сули) щільність виду досягала 1,6 особини на 1 га (1982 р.), у Харківській області - 0,3 особини (1987 р.).
Причини зміни чисельності: Знищення біотопів виду.
Особливості біології: Активний у сутінках і вночі. Живе в поодиноких норах з овальним входом. Літні нори мають просту будову, довжина 1-4 м; зимові значно довші, ведуть до гніздової камери, розташованої на глибині 0,3- 2,5 м. На відміну від ін. видів родини, тушканчик великий рідко закриває на день вхід до нори земляною пробкою. Найчастіше він її розміщує перед гніздовою камерою. У сплячку в пд. районах залягає протягом кін. жовтня - 1-ї декади листопада, пробуджується в кін. березня - на поч. квітня (іноді 18-20 квітня). Живиться цибулинами тюльпанів та ін. лілійних, вегетативними частинами дикорослих і культурних злаків, їхнім насінням, іноді - комахами. Викопує навесні насіння динь, гарбузів та кавунів і псує сходи цих рослин. Період розмноження триває всю весну та 1-у половину літа. Самка раз на рік народжує від 2 до 8 малят (найчастіше 3-4).
Розмноження у неволі: Розмножується в лабораторних умовах.
Заходи охорони: Охороняється у заповідниках Асканія-Нова та Чорноморському - біосферні, Луганському, Карадазькому й Українському степовому - природні, та Азово-Сиваському національному природному парку. Слід зберегти цілинні ділянки степу у місцях перебування виду.