Таксономічна характеристика: Один з багатьох підвидів водяної полівки (деякі автори цю гірську форму вважають самостійним видом).
Статус: III категорія.
Поширення: Українські Карпати. Ареал охоплює також Зх. Європу (за винятком Британських о-вів і Середземномор'я).
Місця перебування: Полонини з багатим і різноманітним трав я ним покривом, переважно в асоціаціях щавлю гірського. Заселяє куртини вільхи зеленої і невеликі ділянки землі, зайняті картоплею, бобами та ін сільськогосподарськими культурами. Водиться у колибах лісорубів і пастухів, у льохах, стайнях, кошарах і навіть житлових будинках На 100 м2 налічується 2-3 нори, на заповідних територіях - до 20. На 1 га полонини припадає в середньому ЗО нір.
Чисельність: Порівняно невисока але стабільна. Щільність популяції 35-40 особин на 1 га. Зростання щільності популяції зафіксовано в Карпатському біосферному заповіднику.
Причини зміни чисельності: Випасання худоби.
Особливості біології: Активна протягом року. Нори завдовжки 25-10 м розташовані на глибині 7-20 см. Гніздові камери (сплетені з сухого різнотрав'я) влаштовує нижче ходів. Землерий. Риючи нору, викидає на поверхню до 0,5 м3 ґрунту, що на стрімких схилах є однією з причин інтенсивної водної ерозії Самка двічі на рік (травень - червень, кін. липня) народжує по 3-7 малят. Живиться різноманітними трав'янистими рослинами. Вороги - лисиці, бродячі коти та собаки.
Розмноження у неволі: Не проводилось.
Заходи охорони: Охороняється у Карпатському біосферному заповіднику, у національних природних парках Синевир і Карпатському. Слід лімітувати та суворо контролювати вилов цих тварин як колекційного матеріалу