Загальні відомості і біологія На своїй батьківщині, на схилах Анд в Перу і Чилі, шиншили практично винищені. Ще в часи іспанських завойовників довірливі тварини населяли скелясті гірські схили у великій кількості. Вони жили в розколинах і печерах. Їх вишукане густе хутро добре відповідало суворим погодним умовам. Завдяки тому, що хутро шиншил має висока якість, вони були улюбленим об'єктом полювання ще для індійців. Проте зменшення чисельності звірів почалося на рубежі століть, коли хутро шиншили стало символом високого положення в суспільстві в Північній Америці і Європі. Для пані з вищого суспільства шуба з шиншили була річчю, в якій вони не могли собі відмовити. Шуби були неймовірно дороги. Для виробництва однієї шуби потрібно близько 160-ти шкірок. Вже на початок нашого століття шкірка шиншили коштувала близько двадцяти доларів. При цьому треба але враховувати, що купівельна сила долара того часу була набагато вища. Вони стали займатися тим, що ловили звірів, здирали з них шкірки і продавали хутро. Не прошло і декількох років, як чисельність шиншил так різко скоротилася, що їх можна було знайти лише у важкодоступних районах гірського масиву. При цьому ціна шкірки шиншили піднялася до сорока доларів. А в 1930 році вона коштувала вже більше 200 доларів. Проте ні ця, ні ще більш божевільні суми не могли вже допомогти при покупці шуби: у Чилі і Перу більше не було шиншил.Американець М. Ф. Чепмен, в 20-і роки прийшов до думки професійно зайнятися розведенням шиншил. При цінах на хутра того часу це обіцяло принести хороший дохід. У 1923 році при великих фінансових витратах йому удалося привезти в Сполучені Штати 11 шиншил, яких можна розглядати як предків практично всіх звірів, що мешкають сьогодні на фермах.Спочатку Чепмен повинен був здолати істотні труднощі, не в останню чергу тому, що з 11-ти шиншил вісім були самцями і лише три самками. Розведення шиншил, в 50 – 60-і роки що користувалося величезною популярністю, зараз скоротилося. Можна назвати декілька причин цього. З одного боку, шуби з шкірок шиншили перестали бути символом високого положення в суспільстві і практично вийшли з моди, з іншої – якість хутра в домашніх шиншил значно нижча, ніж в диких шиншил, які живуть в Андах на висоті до 5000 м.вологість повітря на такій висоті дуже мала, денна температура складає більше 30 З, а вночі падає нижче за нуль. Із-за безперервного сильного вітру температура здається ще нижчою. Від таких суворих погодних умов звіри захищаються дуже густим хутром, особливістю якого є розщеплювання окремих волосків на тонкі нитки. Оскільки тваринки, що розводяться на фермах і живуть в клітках, не схильні до впливів суворого гірського клімату, якість їх хутра значно нижча, ніж якість хутра диких шиншил. Багато тваринників, які займалися розведенням шиншил на фермах і вклали багато грошей в устаткування і самих звірів, були розчаровані. Шиншили розмножуються далеко не так швидко, як кролики або морські свинки, і потрібний багато часу, а також деяка доля успіху, щоб високі інвестиції принесли прибуток.Втім, скупники хутра беруть лише дійсно бездоганні високоякісні шкірки, так що і тут новачки зазнають збитки. Більш всього на вирощуванні шиншил заробляють ті, хто продають молодим підприємцям звірів і клітки. Тому слід наполегливо застерегти від мрії про здобуття великого прибутку від розведення шиншил.
З шиншил, рідними з морськими свинками, для практичних цілей представляють інтерес куцохвоста шиншила і її малі родичі: мала куцохвоста шиншила і довгохвоста шиншила . На фермах переважно розводять породу Chinchilla lanigera.
Довжина тіла шиншил досягає 30 см Під нижньою щелепою у тварин помітна довга шерсть Шиншили моток доживати до 20 років і більш. Половця зрілості вони досягають у віці близько 8 місяців. Проте у самок цей процес інколи може протікати швидше, і дозрівання відбувається у віці 4 місяців. Тривалість статевого циклу шиншил складає 28 днів.Протягом трьох днів безперервною тічку піхва відкривається. У тварин виділяється вагинальний секрет. Злучка відбувається вночі. Вагітність триває 120 днів, після чого народжується від 1 до б дитинчат. Шиншили можуть приносити потомство двічі в рік. У перший же день після пологів самка знову може бути запліднена. Оскільки чисельність шиншил дуже незначна, незрідка удаються до спаровування 3 рази в рік.
Утримання Шиншил необхідно тримати у великій клітці(площа 1 метр в кубі), окремо, при кімнатній температурі. У клітці повинен знаходиться будиночок, завжди свіжа вода в напувалці. При переселенні тварин клітку необхідно дезинфікувати. Шиншили дуже чутливі до стресів і потребують тихого, можливо затемненого приміщення.
якщо випускайте шиншилу в вас дири в кімнаті то закрийте кімнату позакривайте всі дири подушками і вільно випускайте але не виходіть з кімнати хочете вийте заженіть перше в клітку звірька а потім знов заходіть в кімнату і випускайте закривайте двері і дивіться щоб він не погриз деревяне і не ліз до резетки .Аякщо він гризе деревяне наприклад домік.То візміть палку з фруктового дерева засушіть но не беріть з дуба бо буде понос і запор і він може померти .
