Сліпак піщаний
Таксономічна характеристика: Один з 5 видів роду; один з 4 видів роду у фауні України. Раніше вважався підвидом сліпака подільського.
Статус: II категорія.
Поширення: Водиться у Нижньодніпровських пісках (Херсонська та Миколаївська області). Ендемік України.
Місця перебування: Піщаний степ, лісостеп, луки, пасовища, перелогові землі, іноді солончаки.
Чисельність: Близько 100 тис. особин, у т. ч. у Чорноморському біосферному заповіднику до 10 тис. (тут середня щільність становить понад 2 особини на 1 га). На необроблюваних землях щільність тварин досить постійна, але заг. чисельність зменшується через деградацію придатних для них біотопів.
Причини зміни чисельності: Господарське освоєння Нижньодніпровських пісків (залісення, розгортання пісків, закладання виноградників).
Особливості біології: Високоспеціалізований землерий. Веде підземний спосіб життя. На поверхню виходить переважно в кін. травня - на поч. червня. Підземні кормові ходи розташовує на глибині від 25 см (піски) до 60 см (луки). Площа індивідуальних ділянок перевищує 80 м2. Живиться підземними (іноді і надземними) частинами рослин, надає перевагу цибулевим; запасає також коренеплоди культурних рослин, зокрема картоплі. Статевозрілим стає на 2-му році життя. Самка раз на рік (квітень) народжує 3-4 малят. Лактація 1-1,5 місяця. У травні - червні молодь переходить до самостійного життя. Вороги - куниця, тхір степовий, лисиця та бродячі собаки.
Розмноження у неволі: Не спостерігалося.
Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980) та Європейського Червоного списку (1991). Охороняється в Чорноморському біосферному заповіднику. Треба створити заказники на незалісених ділянках Нижньодніпровських пісків.